AKARI
| AKARI | |
|---|---|
 | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 2006-005A  |
| Виготівник | Institute of Space and Astronautical Scienced |
| Оператор | Агентство аерокосмічних досліджень Японії |
| Дата запуску | 21 лютого 2006[1] |
| Ракета-носій | M-Vd[1] |
AKARI (ASTRO-F) — інфрачервоний астрономічний супутник, розроблений Агентством аерокосмічних досліджень Японії у співпраці з інститутами Європи та Кореї. Його запустили 21 лютого 2006 року о 21:28 UTC (06:28, 22 лютого за японським стандартним часом) ракетою MV[en] на сонячно-синхронну орбіту Землі. Після запуску він отримав назву AKARI (яп. 明かり), що в перекладі з японської означає «світло». Раніше проєкт був відомий як IRIS (англ. InfraRed Imaging Surveyor, «інфрачервоний зображувальний оглядач»). Його основною місією було обстеження всього неба в ближньому, середньому та далекому інфрачервоних діапазонах за допомогою телескопа з апертурою 68,5 см[2].
Розрахунковий термін роботи датчиків далекого та середнього інфрачервоного діапазонів становив 550 днів і був обмежений запасом рідкого гелію, який використовували для охолодження[3].
Дзеркало телескопа виготовили з карбіду кремнію, щоб зменшити масу. Бюджет супутника становив 13,4 млрд єн (близько 110 млн дорарів)[4].
До середини серпня 2006 року AKARI завершив близько 50 % огляду всього неба[5].
На початку листопада 2006 року завершився перший огляд усього неба (етап 1). 10 листопада 2006 року розпочався другий огляд усього неба (етап 2)[6].
Через несправність сонячного датчика після запуску викидання кришки апертури телескопа затрималося, унаслідок чого розрахунковий термін роботи системи охолодження скоротився приблизно до 500 днів від моменту запуску. Однак після того, як JAXA на початку березня 2007 року оцінила залишок гелію, термін спостережень продовжили щонайменше до 9 вересня[7].
11 липня 2007 року JAXA повідомило, що 90 % неба було проскановано двічі. Крім того, на той момент спостерігали близько 3500 вибраних об'єктів[8].
26 серпня 2007 року запас рідкого гелію для охолодження вичерпався, що означало завершення спостережень у далекому та середньому інфрачервоних діапазонах. Було проскановано понад 96 % неба, а також виконано понад 5000 направлених спостережень[9].
Британські та японські учасники проєктної команди 2004 року отримали премію Дайва Адріана[en] від Англо-японського фонду Дайва[en] на знак визнання їхньої співпраці[10].
У грудні 2007 року JAXA виконало корекцію орбіти, щоб повернути AKARI на оптимальну орбіту. Це було необхідно через збільшення висоти орбіти внаслідок випаровування гелію. Якби цей процес продовжився, енергопостачання супутника припинилося б[11].
У 2008—2010 продовжилася програма «теплих» спостережень в ближньому інфрачервоному діапазоні.
У травні 2011 року AKARI зазнав серйозної електричної несправності, через яку акумулятори не могли повністю заряджатися від сонячних панелей. Унаслідок цього наукові прилади супутника ставали непрацездатними, коли він перебував у тіні Землі[2]. Експлуатацію супутника офіційно припинили 24 листопада 2011 року[12]. 11 квітня 2023 року о 04:44 UTC супутник увійшов в атмосферу Землі[13].
- Три покоління зореутворення в туманності IC 4954/4955 у сузір'ї Лисички[14]
- Перше інфрачервоне виявлення залишку наднової у Малій Магеллановій Хмарі
- Виявлення втрати маси відносно молодими червоними зорями-гігантами у кулястому скупченні NGC 104
- Виявлення молекулярного газу, що оточує активне ядро галактики в ультраяскравій інфрачервоній галактиці
- Регіон зореутворення в сузір'ї Лебедя
- Активне зореутворення, видиме із зовнішнього боку: незвичайна спіральна галактика M101
- Переробка пилу в залишках наднових у Великій Магеллановій Хмарі
Каталоги точкових джерел огляду всього неба AKARI опубліковано 30 березня 2010 року[15][16][17].
Том 514 журналу «Astronomy and Astrophysics» (травень 2010 року) став тематичним випуском, присвяченим результатам AKARI[18].
- 1 2 McDowell J. Jonathan's Space Report — 1989.
- 1 2 JAXA Hopes To Keep AKARI Going Despite Power Failure. Space News International. 27 травня 2011. Процитовано 17 серпня 2011.
- ↑ The Infrared Astronomical Satellite AKARI and Nikon. Nikon. Вересень 2007. Архів оригіналу за 2 березня 2013. Процитовано 26 листопада 2011.
- ↑ Fueling trust in rocket science. The Japan Times. 28 лютого 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2006. Процитовано 16 травня 2010.
- ↑ Yamamura, Issei (Серпень 2006). AKARI Mission Lifetime. AKARI Newsletter. Т. 16. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 16 травня 2010.
- ↑ The Infrared Astronomical Satellite AKARI and Nikon. Nikon. Вересень 2007. Архів оригіналу за 11 травня 2010. Процитовано 16 травня 2010.
- ↑ Yamamura, Issei (9 березня 2007). AKARI Cryogenic Lifetime. AKARI Newsletter. Т. 18. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 16 травня 2010.
- ↑ Current Status of the AKARI Mission After one year of observations. Процитовано 12 липня 2007.
- ↑ Usui, Fumihiko; Kuroda, Daisuke; MÜLler, Thomas G.; Hasegawa, Sunao; Ishiguro, Masateru; Ootsubo, Takafumi; Ishihara, Daisuke; Kataza, Hirokazu; Takita, Satoshi; Oyabu, Shinki; Ueno, Munetaka; Matsuhara, Hideo; Onaka, Takashi (2011). Asteroid Catalog Using AKARI: AKARI/IRC Mid-Infrared Asteroid Survey. Publications of the Astronomical Society of Japan. 63 (5): 1117—1138. Bibcode:2011PASJ...63.1117U. doi:10.1093/pasj/63.5.1117. ISSN 0004-6264.
- ↑ Daiwa Adrian Prizes – Prizes for UK-Japan Scientific Collaboration (PDF). Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ Yamamura, Issei (26 лютого 2008). Happy Birthday, AKARI!. AKARI Newsletter. Т. 21. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 16 травня 2010.
- ↑ 赤外線天文衛星「あかり」（ASTRO-F）の運用終了について (яп.). JAXA. 24 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2011.
- ↑ Joseph Remis [@jremis] (11 квітня 2023). Actual decay 04h44mn 26°N 49°W (Твіт) — через Твіттер.
- ↑ AKARI (ASTRO-F) Results. JAXA/ISAS/LIRA. 28 листопада 2008. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 16 травня 2010.
- ↑ 新世代の赤外線天体カタログ、日本から世界に公開へ (Пресреліз) (яп.). 30 березня 2010. Архів оригіналу за 2 квітня 2010. Процитовано 30 березня 2010.
- ↑ DARTS/AKARI at ISAS/JAXA.
- ↑ AKARI | Research | Archive | PSC.
- ↑ Bertout, C. (Травень 2010). Special feature on AKARI results. Astronomy and Astrophysics. 514: E1. Bibcode:2010A&A...514E...1B. doi:10.1051/0004-6361/201014744. ISSN 0004-6361. Архів оригіналу за 26 лютого 2021.
